ПРИЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЙНЯ́ТИ, рідко ПРИНЯ́ТИ і діал. ПРИЙМИ́ТИ, прийму́, при́ймеш, док., кого, що.1. Брати до рук, на плечі і т. ін. від ког... смотреть
ВВАЖА́ТИ (УВАЖА́ТИ) ким, чим, яким, за кого-що (ставити на рівень із ким-, чим-небудь, прирівнювати до когось, чогось, ВИЗНАВА́ТИ, ПРИЗНАВА́ТИ, ЛІЧИ́ТИ... смотреть
-аю, -аєш, недок., прийняти, рідко приняти і діал. приймити, прийму, приймеш, док., перех. 1) Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось, або звідкись... смотреть
-аю, -аєш, недок. , прийняти, рідко приняти і діал. приймити, прийму, приймеш, док. , перех. 1》 Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось, або зві... смотреть
бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) (бли́зько) до (свого́) се́рця що. 1. Болісно сприймати, переживати що-небудь. — Маріє, не бери собі того так до серця… Плачем лиха не виплачеш (Р. Іваничук); // Перейматися чимсь, співчутливо ставитися до чого-небудь. Мирослава .. дуже любила брата та і всю його родину. І інтереси їх близько брала до серця (А. Головко); Вислухуючи мої дитячі скарги, вона завжди близько приймала їх до свого серця, умовляючи мене не звертати на те уваги (Панас Мирний). 2. Ставитися до чого-небудь з інтересом, надаючи йому великого значення. Мудрість Данте Шевченко так близько бере до серця тому, що доля італійського поета схожа була на його власну (З журналу); (Едіта:) Я мушу вам признатись, що я на сина втратила надію. Він слів моїх до серця не приймає (Леся Українка). душа́ не прийма́є чого і без додатка. Не хочеться чого-небудь (їсти, пити і т. ін.). Їв би очима, та душа не приймає (Укр.. присл..); (Солдат:) Як надивишся зранку, як знущаються з бідних людей, то повір, що не те що обіду, а навіть махорки не приймає душа (О. Левада). земля́ не прийма́є кого і без додатка. 1. Хто-небудь не може бути похованим через велику кількість загиблих. — Нас тут триста, як скло, товариства лягло! І земля не приймає (Т. Шевченко). 2. Хто-небудь не може бути похованим через великі гріхи, злочини. А ворогам народу, тим, що обдурюють його в газетах і оббивають пороги німецьких гестапо,— живодерам передай, що краще було б їм на світ не родитись, ... що їх не прийме земля наша (О. Довженко). прийма́ти / прийня́ти бій. Вступати в гарячу суперечку, в полеміку з кимсь; сперечатися, боротися і т. ін. (Ольга Антонівна:) Я скажу, що тебе нема, що ти хворий. (Лисенко:) Ні, не треба… Я прийму бій. Все одно з ними треба колись схрестити мечі (Ю. Мокрієв). прийма́ти / прийня́ти всерйо́з кого, що. Надавати значення чому-небудь, вважати щось вартим уваги, цінувати когось і т. ін. Чого-чого, але наскоку звідси адмірал Янікоста зовсім не сподівався… Чи можна було приймати всерйоз отой напівлегендарний загін таврійської вольниці? Що вони могли значити проти нього? (О. Гончар). прийма́ти / прийня́ти на се́бе що. 1. Зазнавати якогось впливу, перев. чого-небудь неприємного. Весь шквал обурення за простій приймає на себе виконроб товариш Красуля (О. Гончар); Завили й загавкали спущені з цепу собаки. Їхню злобну навалу прийняв на себе парубок, який відступав останнім… (О. Донченко). 2. Розділяти чиїсь переживання, переймаючись його болями, бідами і т. ін. Часто згадую ті легенди, де одна людина приймає на себе чужу біду і слабість, і жаль мені, що се можливо тільки в казці! (Леся Українка); Сам нахилявся над крихітним тільцем, що змагалося за життя, і мовчки приймав на себе той біль, той крик, той вибираючий душу доньчин плач (О. Гончар). 3. Вважати щось таким, що стосується особисто когось. Моя байка — Ні бійка, ні лайка: Нехай ніхто на себе не приймає, А всяк на вус собі мотає (Л. Боровиковський). прийма́ти / прийня́ти се́рцем (до се́рця) що. Глибоко відчувати, розуміти, усвідомлювати що-небудь. Що гарячіше прийматимемо до серця чужі страждання, то частіше звертатимемося до вічності, до зірок (З журналу); Тож не цурайтесь видом бідним, нескладним гомоном її (пісні), А серцем .. Прийміть і полюбіть її (І. Франко); Летіли вдаль думки, немов осіннє листя, і серцем прийняла Оксана жах війни (В. Сосюра). щи́рим се́рде́ньком прийня́ти. Я віру Щирим серденьком прийняв (Леся Українка). прийня́ти / прийма́ти естафе́ту чого, від кого, книжн. Продовжити чиїсь починання, традиції і т. ін. Письменник повинен бути гідним своїх великих попередників, з рук яких він прийняв естафету боротьби за людину, людину нової епохи (Ю. Смолич). перейня́ти естафе́ту. Від таких майстрів, як Ф. Юхименко та Я. Халабудний, перейняли естафету творчості різьбярі молодшого покоління (З журналу). прийня́ти смерть. Загинути, померти. — Я ладна прийняти смерть у твоєму вогні за твою ласку, за один поцілунок (І. Нечуй-Левицький). прийма́ти смерть. Коли Тимко, мокрий, посинілий, ляскаючи зубами, виліз на берег, Джмелик повеселів очима: — А ти, видать, хлопець кріпкий. Смерть мовчки приймав (Григорій Тютюнник).... смотреть
недок. приймати, док. прийняти1) (у різн. знач.) to takeприймати за жарт — to take as a jokeприймати за ... (помилково) — to mistake (to take for ...)п... смотреть
【未】1) 接收; 接受Приймати товар 接收货物Приймати дарунок 接受礼物2) 收听(广播等), 听取Приймати рапорт 听取报告3) 接受(命令等)Приймати виклик на бій 响应参战的号召4) 承担(责任等); 承受, 遭受Прийнят... смотреть
(з рук) брати; (у спадок) перебирати, переймати; (умови) погоджуватися з; {плян) схвалювати, затверджувати, приставати на; (указ) ухвалювати; (присягу) давати, складати, приносити; (ліки) ковтати, заживати; (їжу) споживати, їсти; (наругу) терпіти, зазнавати, зносити; (бій) ставати до; (запевнення) вислухувати; (радіохвилі) ловити; (гостя) вітати, зустрічати; (як належне) сприймати; (за кого) мати, вважати ким; (кого) робити прийняття кому; (до школи) записувати, зараховувати; (хлібом-сіллю) частувати; (форму) набувати [i... смотреть
приймати дієсл. accept adopt; enact; pass;\~ апеляцію accept the appeal; \~ відповідальні рішення make informed decisions; \~ докази take evidence; \~ закон adopt a law; enact a law; \~ заперечення sustain the objection; \~ особливе рішення, враховуючи особливості спору fashion a solution especially suited to the particular disputants; \~ присягу take one's oath; \~ рішення, не обов'язкове для виконання render a nonbinding solution; \~ справу до провадження initiate proceedings;... смотреть
Тим приймай, що хата має.Незадовжуйся ради гостей.Треба приймати, як випаде.Що доля приносить, те треба і приймати.Як приймали, то й сала давали, а як ... смотреть
[pryjmaty]дієсл.1) akceptować2) przyjmować, gościć (когось) (пригощати)
Адабрацьатрымацьбраццабрацьпрыймацьпрыняцьпрыстасавацьузяць
несов. - приймати, сов. - прийняти 1) принимать, принять приймати закон — принимать, принять закон 2) (забирать, уносить, снимать откуда-н.) убирать, убрать, разг. принимать, принять... смотреть
(зобовязання) contract, (докази тощо) adduce, (доказ тощо) admit, (закон, резолюцію тощо) adopt, consider decision, pass, receive, (заперечення, клопотання тощо) sustain... смотреть
адабрацьатрымацьбраццабрацьпрыймацьпрыняцьпрыстасавацьузяць
адабраць атрымаць брацца браць прыймаць прыняць прыстасаваць узяць
див. їсти
Прийма́ти, -ма́ю, -ма́єш, -ма́є
Acceptera; motta, mottaga
прийма́ти дієслово недоконаного виду діал.
Acceptere; modtage
Akseptere; motta
принимать (включать в состав)
Accepter
-аю, -аєш przyjmować
take judicial notice, take notice
Брати близько до серця
Брати близько до серця
(в суді) take a brief
accept an apology
accept the challenge
accept performance
accept terrorist demands
receive the letters of recall
(міністрів) accept the resignation of the cabinet
accept the resignation of the government
(законопроект, резолюцію, пропозицію) carry
adopt citizenship
admit to the bar
брати до відома
adduce evidence
(справу) take cognizance, admit to
брати до уваги
enact a law, pass a law, pass an act
adopt legislation, enact legislation, give law, pass legislation
sustain an objection