ПОЛІ́ТИКА, и, ж.1. Цілеспрямована діяльність, пов'язана з прийняттям рішень у галузі взаємовідносин між різними суспільними групами, державами й народа... смотреть
ПОЛІТИКА (від грецьк. πολίτικα - державна діяльність) - у найзагальнішому значенні - це діяльність, що має своєю метою регулювання взаємин між людьми для забезпечення певного стану деякої суспільної одиниці (суспільного утворення). П. займається той, хто намагається спрямовувати поведінку та взаємини між людьми в межах різноманітних суспільних (колективних) утворень з метою забезпечити деякий стан цих утворень. Переважно терміном "П." позначають діяльність, спрямовану на великі суспільні утворення, кордони яких збігаються з державними кордонами. Тому іноді визначають П., ґрунтуючись на понятті держави чи участі в державному управлінні, домагання такої участі та здійснення впливу на державу. Але держава є тільки одним із типів політичних установ і, отже, поняття П. має бути підставовим (базовим) щодо поняття держави, а не навпаки. Найглибші джерела П. закорінені в природі людини, тобто ці джерела антропологічні. Основною передумовою появи П. є усвідомлення того, що стан того колективного утворення, яке складають люди, можна і потрібно регулювати. Не має значення, що саме в тому чи іншому випадку стало безпосереднім стимулом для появи політичних установ: це могли бути завоювання і потреба тримати завойованих у покорі, егоїстичні інтереси окремих груп (як припускається в марксизмі), але це могло бути і намагання людей відвернути хаос і збільшити міру своєї безпеки, тобто деякі спільні інтереси. Всі ці чинники могли накладатися та взаємодіяти. Підтримання певного ладу чи порядку (заради загальної безпеки) належить до найперших і найважливіших цілей П. і чинне навіть тоді, коли фундаментальну потребу у підтриманні ладу якісь групи використовують, щоб впровадити та підтримувати порядок, вигідний для них Я. кщо слово "культура" застосувати в антропологічному значенні, то П. в цьому аспекті є частиною штучних світів чи культур, створених людськими суспільствами. Таке визначення П. є цінніснонейтральним: у ньому не говориться, що П. ми повинні називати тільки діяльність, спрямовану на забезпечення загального "добробуту" суспільних цінностей. Ціннісно-нейтральне ("владне") розуміння П. лежить у руслі т. зв. політичного реалізму, засновником концепції якого вважають Мак'явеллі. Сучасне розуміння П., хоча й містить елемент політичного реалізму, полягає у визнанні певних обмежень у застосуванні тих технологій, що мають метою утвердження влади. Такі обмеження є різними у різних суспільствах, у різні історичні періоди та в різних історичних ситуаціях Ц. е можуть бути певні традиції, різного роду соціальні та правові норми, особливо способи легітимізації суспільної влади, звичаї, певні міфи і стереотипи суспільної свідомості тощо. Загалом наведене щойно визначення є радше нормативним (про що свідчать коментарі до нього, в яких заперечується, що П. можна розуміти як застосування "голої сили"). У нормативному розумінні П. - вид діяльності, яка має метою забезпечення найважливіших передумов добробуту суспільного утворення шляхом узгодження інтересів та ціннісних орієнтацій осіб та суспільних груп. Словом "добробут" у даному разі позначають не лише матеріальний, а й духовний стан суспільства; термін "передумови" позначає тут деякі необхідні передумови, за наявності яких люди найбільшою мірою здатні реалізувати свою творчу енергію; вислів "узгодження інтересів і ціннісних орієнтацій" передбачає, по-перше, що люди повинні мати можливість висловлювати думки щодо своїх інтересів та ідеалів і що політик не може унезалежнювати себе від цих розумінь та нав'язувати людям силою той спосіб життя, який він вважає кращим для людей (насильне "ощасливлення"). Звідси випливає, що П. має полягати передусім у врахуванні різних інтересів, різних понять про добро і щастя, різних ідеалів, аби узгоджувати їх, тобто вона полягає у відверненні насильницьких конфліктів. Звідси вислів: "П. - це мистецтво можливого". Коли говорять: "Де починається війна, там закінчується П.", то в даному випадку маємо справу з нормативним розумінням П., з якого випливає, що не кожен "політичний" режим є політичним. Не є такими тиранія, олігархія, диктатура, тоталітаризм, демократія в її популістських варіантах. Внутрішня П. перестає бути П., якщо ігноруються інтереси осіб, соціальних та етнічних груп чи всього суспільства (нації), тобто коли нав'язується воля однієї особи, групи осіб чи більшості М. іжнародна П. також перестає бути П., коли одна держава або група держав нав'язують силою свою волю іншим народам або державам. У цьому сенсі справедливим є вислів: "Де починається насильство, там кінчається П.". Варто зауважити, що з ціннісно-нейтрального розуміння П. (коли таке розуміння утверджують не як метод дослідження, а як принцип) випливає політичний нігілізм, що є поширеним явищем у посткомуністичних країнах (де П. часто розуміють як засіб утвердження групових інтересів). Але навіть у межах загалом демократичних течій політичної філософії (та відповідних ідеологій) різні теорії наголошують деякі відмінні аспекти в розумінні того, якою має бути мета П. та якими лівіють бути політичні технології Я. к правило, різні концепції П. відповідають різним концепціям держави: те, як розуміють мету та засоби П., залежить передусім від того, в чому вбачають призначення держави (див. держава).В. Лісовий... смотреть
-и, ж. 1) Загальний напрямок, характер діяльності держави, певного класу або політичної партії. || з означ. Напрямок діяльності держави або політичної... смотреть
ПОВЕДІ́НКА (сукупність чиїх-небудь вчинків, спосіб життя певної людини, людей), ДІ́Ї, ДІ́ЯННЯ, ПОВО́ДЖЕННЯ, ПОЗИ́ЦІЯ розм., РЕ́ЧІ розм., ПОСТУПУВА́ННЯ ... смотреть
-и, ж. 1》 Загальний напрямок, характер діяльності держави, певного класу або політичної партії.|| з означ. Напрямок діяльності держави або політи... смотреть
ім politics; (курс) policy • вести політику to pursue a policy • дотримуватися політики to abide by (adhere to, advocate) a policy • ~ балансування на межі війни brink-of-war (brinkmanship) policy • ~ військової конфронтації policy of military confrontation • ~ "з позиції сили" position-of-strength policy • ~ мирного співіснування policy of peaceful coexistence • ~ невтручання policy of nonintervention • ~ неприєднання (до блоку тощо) policy of non-alignment • ~ регулювання доходів incomes policy • ~ ціноутворення price-formation (pricing) policy • ~ ядерного залякування nuclear deterrent policy • агресивна ~ aggressive policy • вичікувальна ~ wait-and-see policy • внутрішня ~ home (domestic, internal) policy • гнучка ~ flexible policy • експансіоністська (загарбницька) ~ expansionist policy • зовнішня ~ external (foreign) policy • компромісна ~ conciliating (compromising) policy • миролюбна ~ peace policy • правова ~ policy of law • реваншистська ~ revenge-seeking (revanchist) policy • реформістська ~ reformist policy • світова ~ world politics • фінансова ~ financial policy... смотреть
Політику можна визначити лаконічно як процес, в ході якого група людей, чиї погляди або інтереси на початковій стадії різняться, приймає колективне рішення стосовно згуртування групи загалом, що запроваджується як спільна лінія поведінки. Це визначення включає кілька складових, які потребують окремого дослідження для осягнення всієї складності ідеї політики. 1. Політика передбачає наявність різноманітних точок зору – якщо не стосовно кінцевої мети, то принаймні стосовно найкращого способу її досягнення. Там, де люди добровільно погоджуються щодо напрямку діяльності або, що важливіше, де вони здатні дійти згоди в ході вільного обговорення, ніяка політика не потрібна. Цей ідеал неполітичного консенсусу здатні втілювати в життя гурти друзів або товариства науковців; так діяли – в літературі – гранично раціональні гуїнгми в романі Свіфта «Мандри Гуллівера». Політика починається тоді, коли подібна одностайність спонтанно зродитися не в змозі, але конкретній групі людей вкрай необхідно діяти... смотреть
1) (лінія поведінки) policyполітика миру — peace policyполітика невтручання — policy of noninterference (nonintervention)зовнішня політика — foreign po... смотреть
полі́тика (від грец. πολιτικά – державна діяльність) цілі й завдання, що їх ставлять суспільні класи в боротьбі за свої інтереси; методи і засоби досягнення цих цілей і завдань, а також діяльність органів державної влади й державного управління, яка відображає суспільний лад і економічну структуру країни. В. І. Ленін називав П. концентрованим виразом економіки. П. виражає відносини між класами і націями всередині країни (внутрішня П.) і на міжнародній арені (зовнішня П.).... смотреть
1. цілеспрямована діяльність у галузі взаємовідносин між різними суспільними групами, державами й народами, пов'язана із боротьбою за здобуття або утри... смотреть
політика; ж. (гр., державна діяльність) 1. Цілі й завдання, що їх ставлять суспільні класи в боротьбі за свої інтереси; методи і засоби досягнення цих цілей і завдань. Загальний напрям, характер діяльності держави або політичної партії. 2. перен. Лінія поведінки у чому-небудь, певне ставлення до чогось, когось. Хитрий, ухильний спосіб дій, спрямований на досягнення певної мети.... смотреть
імен. жін. роду, тільки одн.политикавід слова: політикімен. чол. роду, жив.политик
рос. политика 1. Цілі й завдання, що їх ставлять суспільні класи, партії у боротьбі за свої інтереси; методи і засоби досягнення цих цілей і завдань. 2. Діяльність органів державної влади і державного управління, яка відображає суспільний лад і економічну структуру країни.... смотреть
【阴】1) 政治; 政策2) 政治生活3) 转 手腕, 手段, 招儿У нього своя політика 他有他自己的招儿
полі́тика[поул’ітиека]-кие, д. і м. -иец'і
політика (полѢтика)наука, вміння, чемність, гречність, ввічливість
[polityka]ж.polityka
-и ż polityka зовнішня ~ polityka zagraniczna внутрішня ~ polityka wewnętrzna ~ розрядки polityka odprężenia
дипломатія, маневрування, (агресивна) геополітика, зн. політиканство.
(англ. policy) – загальні орієнтири для дій і прийняття рішень.
політика:♦ я до полі́тики не міша́юся (ср, ст)
(політична лінія або політичний курс) policy
Полі́тика, -ки, -ці
{поулі́тиека} -кие, д. і м. -иеці.
полі́тика іменник жіночого роду
Politikk
Politik
Politik
политика
executive clerk policy
dilatory policy
(процентних) interest rate policy.
pricing policy.
underwriting policy.
non-cooperation
системна діяльність держави у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом, що здійснюється в законодавчій, виконавчій, судовій сферах і ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов і гарантій та життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах, так і в інтересах України. англ. state youth policy; нім. staatliche Jugendpolitik; угор. állami ifjúsági politika; рос. политика государственная молодежная.... смотреть
policy of state-sponsored terrorism
Вплив держави на перебіг господарських процесів; включає макроекономічну політику, скеровану на утримання або відновлення зовнішньої та внутрішньої рів... смотреть
borrowing policy.
expansionary fiscal policy.
expansionary fiscal policy.
expansionary fiscal policy.
являє собою розраховану на тривалу перспективу лінію удосконалевання кадрів, генеральний напрямок у роботі з персоналом, що визначається сукупністю найбільш важливих, принципових положень і установок, виражених у державних рішеннях. П.к. — це сукупність принципів, основних моделей, цілей і представлень, що визначають напрямки і зміст роботи з кадрами і є вирішальними в сфері керування відповідними об’єктами (регіональними системами, галузями, організаціями і т.д.). Виділяють наступні види П. к.: загальнодержавну; окремих центральних органів державного керування (відомчу, галузеву), регіональну; конкретних організацій (підприємств, фірм, об’єднань). англ. personnel policy; нім. Kaderpolitik f=; угор. káderpolitika; рос. политика кадровая.... смотреть
lending policy.
macrostabilisation policies.
— сукупність установок, теоретичних концепцій, законодавчих актів держави (партії, організації тощо), призначених для активного впливу на процеси мовного життя суспільства. До П.м. зараховують також мовні аспекти національної політики, питання конкретного врегулювання проблем, пов’язаних із взаємодією в колективі різних мовних утворень (літературної мови і діалектів, уживання двох або кількох мов тощо), а також питання нормування і стандартизації літературних мов, тобто «мовне будівництво».<br> Див.: <em>Мова;</em> <em>Мова</em> <em>рідна;</em> <em>Мова</em> <em>іноземна</em> <em>(чужа).</em>... смотреть
(англ. mопеtаrу policy) напрям економічної політики, пов’язаний із контролем грошової маси і кредиту.
policy of non-interference
negative protection.