БАЗІ́КА зневажл. (той, хто схильний до довгих, беззмістовних розмов), БАЗІ́КАЛО зневажл., БРЯ́ЗКАЛО зневажл., ПАТЯ́КАЛО зневажл., ТАЛАЛА́Й зневажл., ТО... смотреть
БАЛАКУ́Н, а́, ч., розм.Балакуча людина; базіка.В лікареві, що схилився до хворого, нічого не зосталося від того балакуна, який п'ять хвилин тому торочи... смотреть
-а, ч., розм. Балакуча людина; базіка. || зневажл. Людина, яка любить багато говорити про що-небудь, не виконуючи того на ділі.
імен. чол. роду, жив.розм.говорун
(той, хто любить поговорити) говорун, жарт, баляндрасник, заст. перебендя, зневажл.: патякало, базіка, поблажл. (швидко і зі своєрідною інтонацією) торохтій, цокотун, тарахкало, щебетун.... смотреть
-а, ч. , розм. Балакуча людина; базіка.|| зневажл. Людина, яка любить багато говорити про що-небудь, не виконуючи того на ділі.
[bałakun]ч.gaduła
говорун; болтун, болтушка; пустомеля, пустослов, пустозвон; (любитель красивых фраз) краснобай
балака, говорун, лепетун, ок. говорило, ур. красномовець, нг. БАЗІКА.
див. балакучий
див. базіка
балаку́н іменник чоловічого роду, істота розм.
Snakkehoved, sludrechatol
Pratmakare, pratsjuk
Løsmunnet, pratesyk
-а m gaduła
балакун, -а