ОБМИНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБМИНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.1. кого, що. Звертати з прямого шляху, минаючи, залишаючи збоку кого-, що-небудь; обходити, об... смотреть
ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТ... смотреть
обмина́ти го́стрі кути́. 1. Уникати суперечок, проблемних питань, принципового вирішення чого-небудь; нічого не чинити всупереч комусь. — Ти цупко тримаєшся за рятівне коло, на якому начертано: “Не псувати стосунки, дотримуватись зі всіма згоди,.. обминати гострі кути…” (Н. Рибак); Юнак, чия непокладливість здатна викликати роздратування в людей недалекоглядних, схильних обминати гострі кути, він усією силою прямої і чесної натури повстає проти несправедливості (З журналу). 2. Бути далеким від істини (про що-небудь). Напівправда, яка соромливо обминає гострі кути, .. заважає нашому рухові вперед (З газети). обмина́ти (обхо́дити, оббіга́ти і т. ін.) / обмину́ти (обійти́, оббі́гти і т. ін.) деся́тою доро́гою (ву́лицею). 1. кого. Уникати зустрічі з ким-небудь. Воно (обличчя) стало недобре, лихе, наче жінка побачила перед собою найзапеклішого ворога, якого збиралась обминати десятою дорогою (Є. Гуцало); Про те, що він лакуза, знали всі, а тому гидували з ним стрічатися і завжди обминали десятою дорогою (В. Нестайко); — Чого ти мене десятою дорогою обходиш? — запитав Тимко (Григорій Тютюнник); — Обходь лишень ти Уласа десятою вулицею й не говори до його (до нього) (І. Нечуй-Левицький); // Уникати будь-яких контактів з кимсь. — Бридке дівча, ота Харитя.. Обминайте її десятою дорогою (М. Чабанівський); — Батюшка Софроній?! Тато ж його не любили, десятою дорогою обходили (В. Речмедін); — Кожний вам скаже, що то хата .. злодія, якого сам батько одцурався, а добрі люди десятою вулицею обминають (В. Винниченко); — Ко обхо́дити (обмина́ти) / обійти́ (обмину́ти) стороно́ю кого, що. 1. Залишати кого-, що-небудь поза увагою; не зачіпати когось, чогось. Художник слова бачить зародки нового і допомагає його розвитку, але він не обходить стороною і залишки старого (А. Малишко). 2. Не виявлятися, не відчуватися. Велика й щедра любов давно обійшла його стороною (О. Сизоненко); Дітей Миронових любитиме (Христя), як його самого, материнські почуття не сьогодні, то завтра народяться, не обминуть стороною (Є. Гуцало).... смотреть
I -аю, -аєш, недок., обминути, -ну, -неш, док., перех.1) Звертати з прямого шляху, минаючи, залишаючи збоку кого-, що-небудь; обходити, об'їжджати. ||... смотреть
I -аю, -аєш, недок. , обминути, -ну, -неш, док. , перех. 1》 Звертати з прямого шляху, минаючи, залишаючи збоку кого-, що-небудь; обходити, об'їжджати.... смотреть
недок. обминати, док. обминути1) (обходити) to go (to pass, to walk) round, to skirt2) перен. (уникати, ухилятися) to avoid; to pass over; to miss
, минати, обходити, об'їжджати, оббігати, випереджати; (стадію розвитку) пропускати, перескакувати через; (хату) не заходити до; П. уникати, оминати, виминати, ухилятися від, с. цуратися, сахатися; (чаркою) проминати. , (тісто) розминати, м'яти, виминати.... смотреть
【未】2) 绕过; 迂回2) 转 回避, 躲避
обмина́ти 1 дієслово недоконаного виду обходити, уникати обмина́ти 2 дієслово недоконаного виду ущільнювати, м'яти рідко
(рухатися стороною) огинати, (йдучи) обходити, (біжучи) оббігати, (їдучи) об'їжджати, об'їздити, (літаючи) облітати.
I см. оминати II несов. - обминати, сов. - обім'яти (мять) обминать, обмять
Обмина́ти, -на́ю, -на́єш; обмину́ти, -ну́, -не́ш
-аю, -аєш omijać, pomijać ~ десятою дорогою omijać z daleka
див. уникати
Kringgå, omgå
Omgå, undvige
Kringgå
техн. обгонять, обминать