НАЇ́ВНИЙ, а, е.Простодушно-довірливий, який не має життєвого досвіду; безпосередній, недосвідчений.Вона розсміялась. Не знала, що Славко такий наївний ... смотреть
ПРОСТОДУ́ШНИЙ (який не вміє хитрувати, не схильний до хитрощів; властивий такій людині), НЕХИ́ТРИЙ, НЕЛУКА́ВИЙ, ПРО́СТИ́Й, ПРОСТАКУВА́ТИЙ, НАЇ́ВНИЙ, БЕ... смотреть
-а, -е. Простодушно-довірливий, який не має життєвого досвіду; безпосередній, недосвідчений. || Який виражає, виявляє недосвідченість, простодушність ... смотреть
-а, -е.Простодушно-довірливий, який не має життєвого досвіду; безпосередній, недосвідчений.|| Який виражає, виявляє недосвідченість, простодушність і... смотреть
наї́вний[найіўнией]м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
[najiwnyj]прикм.frajerski, naiwny
прикм., має ступ. порівн.наивный
недосвідчений, «зелений», довірливий, нехитрий, небитий, безхитрий, простакуватий; (сон) невинний; ім. НАЇВНІСТЬ, дитинність і п. ф. від НАЇВНИЙ.
Довірливий, легковір, дитинський, див. добродушний
Naive (фр.), naive; (простодушний) artless, innocent
【形】 天真的
син. мудак, наївняк, олень, пальцем роблений, фраєр.
{найі́ўнией} м. (на) -ному/-нім, мн. -ні.
Наї́вний, -на, -не
Naiv
Naiv
Naiv
наї́вний прикметник
наивный
naiwny
див. реалізм наївний