ВВАЖА́ТИ (УВАЖА́ТИ) перев. із спол. що (мати певну думку), ДУ́МАТИ, ГАДА́ТИ, ПОМИШЛЯ́ТИ, ПОКЛАДА́ТИ, МИ́СЛИТИ розм.; ДОПУСКА́ТИ, ПРИПУСКА́ТИ (вважати з... смотреть
МИ́СЛИТИ, лю, лиш, недок.1. Міркувати, зіставляючи явища дійсності і роблячи висновки.Я вірив правді на землі, Я чесно мислив і трудився (П. Грабовськи... смотреть
Думати, видумувати, видумати, повидумувати, додумуватися, додуматися, задумувати, задумати, надумувати, надумати, обдумувати, обдумати, передумувати, п... смотреть
-лю, -лиш, недок. 1) неперех. Міркувати, зіставляючи явища об'єктивної дійсності й роблячи висновки. 2) неперех., розм. Те саме, що думати 2). || з ін... смотреть
-лю, -лиш, недок. 1》 неперех. Міркувати, зіставляючи явища об'єктивної дійсності й роблячи висновки.2》 неперех. , розм. Те саме, що думати 2).|| ... смотреть
ми́слити[мислиетие]-с'л'у, -лиеш; нак. -лие, -с'л'іт'
To think, to reflect, to cogitate; to represent to oneself, to conceiveздатність мислити — power of apprehension (of abstract thought)
【未】1) 思维; 思索, 思量2) 想象; 有某种想法3) 考虑, 打算
мы́слить, ду́мать, размышля́ть мислити на некога — ду́мать о ком-ли́бо мислити у себи — ду́мать про себя́ могу мислити — представля́ю себе́
ми́слити думати, вважати (ст): Я ни Фуцька, жи за пуліцая вийшла!... І мисли, жи Бога за ноги злапала, пані пустирункова! (Рудницький)
Викинь із мисли, що тебе тисне.Кинь горем об землю, забудь лихо.
думати, міркувати, розмірковувати, (глибоко) аналізувати; (мати намір) збиратися; Б. З. бажати; Р. уявляти; п-к
див. думати
Ми́слити, ми́слю, ми́слиш, ми́слять
{ми́слиетие} -слу, -лиеш; нак. -лие, -сліт.
ми́слити дієслово недоконаного виду
Tänka, grubbla
Tænke, gruble
Tenke, gruble
cro misliti укр гадати, думати
Думаць
-лю, -лиш myśleć
мыслить
думаць
думаць
думати