КО́ЛІЯ, ї, ж.1. Наїжджене заглиблення від коліс на дорозі.Драбинястий віз .. раз у раз підскакував і немилосердно трусив, не попадаючи в колію (М. Коцю... смотреть
вибива́ти / ви́бити з ко́лії кого і без додатка. 1. Порушувати узвичаєний хід чого-небудь, чийсь спосіб життя. — Це вибивало з колії, вносило в роботу плутанину й безладдя (В. Попов); Позбавити людину її професії.., се значить вибити з колії (Леся Українка); Смерть моєї матері .. остаточно вибила мене з колії і змусила подумати про дальше своє влаштування (Б. Антоненко-Давидович); Війна всіх вибила з колії (О. Дмитренко); // зі сл. життя. Робити ускладненим, ненормальним. Часом у думці Іринка сердилася на Артема за те, що він сколихнув, вибив її життя з колії (М. Ю. Тарновський). ви́рвати з ко́лії. А між тим сталася в Стебнях новина. І то така, що на много літ вирвала село та й багато других сіл зі звичайної життєвої колії (Г. Хоткевич). 2. Робити кого-небудь непрацездатним, неспроможним виконувати щось. Сповіщення про те, що Олег пропав безвісти, було для неї страшним нещастям і надовго < вибива́тися (схо́дити) / ви́битися (зійти́) з ко́лії. Переставати вести узвичаєний спосіб життя. Письменник ніби вибився з колії, йшов своєю, відмінною від .. народу стежкою (В. Собко). вхо́дити / ввійти́ в (свою́) ко́лію. Повертатися до свого нормального стану, ходу, перебігу і т. ін. Проходили повз (містечко).. білі, червоні, махновці, петлюрівці... Виліплювали накази, оповіщали мобілізації, конфіскації, реквізиції... А потім знову все входило в колію (В. Еллан-Блакитний); — Тихе й просте життя сільського священика ввійшло в свою колію (М. Старицький); Все, здавалося, увійшло в звичайну колію, так ніби нічого й не сталося (В. Козаченко). ввійти́ в береги́. Скільки ще куль із-за рогу просвистить, поки все ввійде в береги і життя потече, як широка течія Дніпрова (О. Гончар). проклада́ти (пробива́ти) / прокла́сти (проби́ти) шлях (шляхи́, доро́гу, сте́жку, путь) в чому і без додатка. 1. Бути зачинателем, провідником чого-небудь. Олександр Петрович Довженко завжди був серед тих, хто прокладав нові шляхи в мистецтві (З журналу); Життя таке коротке, що неможливо віддаватися всім земним утіхам і водночас прокладати нові шляхи, скажімо, в науці (В. Канівець). 2. зі сл. собі́. Здобувати визнання; поширюватися. Нове прокладає собі шлях, чимраз більше входить у практику (З журналу); // Добиватися певних успіхів у житті, утверджуватися. Воздвиженський не любив науки, не поважав її, мав її тільки за спосіб прокласти собі стежку в житті (І. Нечуй-Левицький). проклада́ти ко́лію. Життя не проходить повз нього, Микола Біденко сам його крутить, підштовхує, прокладає свою колію мужності (З журналу).... смотреть
-ї, ж. 1) Наїжджене заглиблення від коліс на дорозі. 2) Лінія з двох паралельно прокладених рейок, признач. для руху поїздів, трамваїв і т. ін. 3) пер... смотреть
імен. жін. родуколея¤ обгінна колія -- обгонный путь ¤ залізнична колія -- железнодорожный путь від слова: колійімен. чол. роду, жив.прост., екон.коле... смотреть
-ї, ж. 1》 Наїжджене заглиблення від коліс на дорозі.2》 Лінія з двох паралельно прокладених рейок, признач. для руху поїздів, трамваїв і т. ін.3》 пе... смотреть
1) rutпорізаний коліями — ruttyвибитий з колії — перен. unsettled, off the rails2) (залізнична) track; (про ширину колії) gauge (line)
【阴】1) 车辙, 辙迹2) 铁铨 软道3) 转 常轨Вийти з колії 越出常轨
Ко́лія:— в окр. значенні: залізниця [52]— рейки; залізниця, черга [III]
[kolija]ж.tor
ко́лія[кол'ійа]-йі, ор. -йеійу
(залізниці) лінія, полотно; (на дорозі) слід ; (узвичаєна, життєва) ІД. рутина; Д. черга.
Ко́лія, -лії, -лією; ко́лії, ко́лій
-ії ż 1. koleina 2. tor kolejowy, tramwajowy
техн. колея, путь (железнодорожный)
1) колея 2) ж.-д. путь, колея
ко́лія іменник жіночого роду
Spårväg
Sporvei
Sporvej
{ко́лійа} -йі, ор. -йеійу.
Шлях
шлях
шлях
осн. несучий і спрямовуючий елемент залізничного шляху, який складається з верхньої будови (2 укладені паралельно рейки, прикріплені скріпленнями до шп... смотреть