ЗУСТРІ́НУТИ кого (ідучи чи пройшовши куди-небудь, зійтися з кимось, помітити когось), ЗУСТРІ́ТИ, ЗУСТРІ́НУТИСЯ з ким, ЗУСТРІ́ТИСЯ з ким, ПОБА́ЧИТИ, ПОБ... смотреть
Здибався Яким з таким.Зійшлися оба однакові.Здибав сокиру за лавою.Знайшов те, чого не згублено.Здиблемося на йосафатовій долині.Народне вірування, що ... смотреть
зди́бати зустріти (м, ср, ст): Врешті, вернувся до Львова. Здиба́ю його на вулиці, щиро вітаємось, балакаємо про це та про те. В одному моменті Старосольський чемно кланяється молодому чоловікові. – Хто це такий? – питаю. – Мій учень. – А чому ж ви йому кланяєтеся? – Бачите, ми знайомі, то хтось із нас повинен уклонитися (Купчинський)◊ яке́ їхало, таке́ зди́бало → "їхати"... смотреть
I див. здибати.II -аю, -аєш, док., перех., заст.Забити в колодки.
Здиба́ти, -ба́ю, -ба́єшзди́бати, зди́баю, -баєш, -бають і зди́блю, зди́блеш, зди́блють
зди́бати 1 дієслово доконаного виду зустріти зди́бати 2 дієслово доконаного виду забити в колодки рідко здиба́ти дієслово недоконаного виду діал.... смотреть
недок. здибувати, док. здибатиto meet
I див. здибати.II -аю, -аєш, док. , перех. , заст. Забити в колодки.
ЗДИБУВАТИ зустрічати, стрівати, спотикати; (раз-у-раз) подибувати, знаходити, натрапляти на; (горе) зазнавати чого.
Напаткацьспаткацьсустрэць
несов. - здибати, здибувати, сов. - здибати встречать, встретить, разг. повстречать
Зди́бати:— зустріти [53]
напаткацьспаткацьсустрэць
напаткаць спаткаць сустрэць