Смотреть что такое ЖАРТІВНИК в других словарях:

ЖАРТІВНИК

ДОТЕ́ПНИК, ГОСТРОСЛО́В (ГОСТРОСЛІ́В) розм. Клим Стурчак ще замолоду визначався надвинятковою забудькуватістю і відтоді з легкої руки якогось сільського... смотреть

ЖАРТІВНИК

Артист (перен.-ірон.), баляндрасник, балясник, веселун, весельчак, вигадник, витівака, витівник, гострослов, гострословець, дотепник, жартівливий, жарт... смотреть

ЖАРТІВНИК

[żartiwnyk]ч.1) żartowniś2) figlarz3) filut

ЖАРТІВНИК

імен. чол. роду, жив.той, хто любить жартуватишутник

ЖАРТІВНИК

-а, ч. Той, хто любить жартувати (у 1 знач.); жартун.

ЖАРТІВНИК

жартун, кумедник, сміхун, сміхотун, дотепник, неґ. скализуб, суч. скалозуб; (у діях) пустун, б.з. чмут; пор. КОМЕДІЯНТ.

ЖАРТІВНИК

Wag, joker, facetious person, jester; амер. funster

ЖАРТІВНИК

-а, ч. Той, хто любить жартувати (у 1 знач. ); жартун.

ЖАРТІВНИК

【阳】 爱开玩笑的人, 诙谐者

ЖАРТІВНИК

жартівни́к іменник чоловічого роду, істота

ЖАРТІВНИК

жартун -а m żartowniś, dowcipniś

ЖАРТІВНИК

= жартун шутник

ЖАРТІВНИК

жартівник, -а

T: 513