глід — колюча кущова рослина, яку вирощують як декоративну або для живоплоту; також плоди цієї рослини; має численні різновиди; росте в лісах та на узліссях у лісових і лісостепових районах України; цвіте у травні-червні; використовується у народній медицині; здавна рослина вважається еліксиром бадьорого духу та здоров’я; додає розуму й обачливості; заради міцного кохання радили пити чай із квіток глоду; відьми, ворожбити, знахарі знали нібитосекрети напоїв з глоду й приховували їх; напої вживали на свята Нового року, Коляди, Калити, Колодія та ін.; рослина має охоронну силу — з глоду виготовляли амулети (найчастіше хрестики); глід нібито не давав покійникові стати упирем; вірили, що палицею з глоду можна прогнати диявола, а вбити — ножем з деревини рослини. І ласощі все тільки їли, Сластьони, коржики, стовпці, Часник, рогіз, паслін, кислиці, Козельці, терн, глід, полуниці(І. Котляревський); В ряснім намисті червоніє глід (О. Ющенко). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.... смотреть
ГЛІД, гло́ду, ч.1. Рід кущів або рідше невисоких дерев родини розових з добре розвиненими колючками і білими, рідше рожевими і червоними квітками, зібр... смотреть
ГЛІД, гло́ду, ч. Колюча кущова рослина, яку вирощують як декоративну або для живоплоту. Глід. Відомий великий кущ, досить декоративний весною, під час цвітіння, і восени, коли почервоніють рясні плоди (Озелен. колг. села, 1955, 92); На схилах яру, в колючих хащах терну і глоду, виводять пташенят сорокопуди (Донч., VI, 1957, 70); // Плід цієї рослини. І ласощі все тільки їли, сластьони, коржики, стовпці, Часник, рогіз, паслін, кислиці, Козельці, терн, глід, полуниці (Котл., І, 1952, 149); * У порівн.В піску зостався той зрадливий слід її [дівчини] ноги з ясними підківками, Що серце коле, як червоний глід (Рильський, Поеми, 1957. 13). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 86.... смотреть
Колюче дерево або кущ пн. півкулі; бл. 200 видів; листки надрізано-пилчасті, знизу світліші, з восковим нальотом; квітки білі або рожеві, окремі або зі... смотреть
Глід:— (військ.) ряд, рота [X]— (військ.) ряд, стрій [1]— (військ.) ряд, шеренга [XI]— біла тернина [IV]— військовий ряд, шеренга [20]— ряд, стрій [13]... смотреть
колюче дерево або кущ пн. півкулі; бл. 200 видів; листки надрізано-пилчасті, знизу світліші, з восковим нальотом; квітки білі або рожеві, окремі або зібрані в щитки; плоди червоні; росте у світлих лісах, заростях, на схилах балок і берегах річок; вирощують у парках; плоди мають лікувальне значення (вітамін С, серцеві препарати).... смотреть
імен. чол. родубот.колюча кущова рослина, яку вирощують як декоративну або для живоплотубоярышник
глоду, ч. Колюча кущова рослина, яку вирощують як декоративну або для живоплоту. || Плід цієї рослини.
[гл'ід]глоду, м. (на) глод'і, мн. глодие, глод'іў
[hlid]ч.głóg бот.
бот.haw(thorn), whitethorn; (ягода) haw; (цвіт) may
глоду, ч. Колюча кущова рослина, яку вирощують як декоративну або для живоплоту.|| Плід цієї рослини.
【阳】 植 山楂
Глід, гло́ду і ґлід, ґло́ду
{глід} гло́ду, м. (на) гло́ді, мн. гло́дие, гло́діў.
Tjørn, hvidtjørn
глід іменник чоловічого роду
(род. глоду) бот. боярышник
Hagtorn
Hagtorn
Глог
глід, глоду
глог
глог
Глід криваво-червоний— Crataegus sanguinea Pall. (лат. назва походить від грец. krataios — міцний, через його міцну деревину, а також через тверді колю... смотреть