ВСЕ́СВІТ• "ВСЕСВІТ"- щомісячний літ.-мист. і громад.політ. журнал. Засн. 1925. Виходив 1925 — 34 у Харкові як ілюстроване двотижневе видання, потім — щ... смотреть
ВСЕ́СВІТ (УСЕ́СВІТ), у, ч.1. Вся система світобудови, весь світ.Коротку мить живе вона [людина] на маленькій планеті, десь в одній з незліченних Галакт... смотреть
ВСЕСВІТ, універсум - увесь світ, нескінченний у часі і просторі та безмежно багатоманітний за формами, що їх набуває матерія у процесі розвитку. У вузькому значенні В. - предмет вивчення астрономії. В. мислиться у вигляді складної структурної єдності космічних систем різних порядків. Теоретичне узагальнення даних про астрономічно доступну частину В. дозволяє припустити, що він нескінченний у просторі та вічний у часі, тобто не має ні початку, ні кінця у будьякому напрямі, як не має ні початку, ні кінця у часі. Тривалий час це питання, як і питання про множинність світів та органічного життя в них, було предметом суто філософських дискусій. Із виникненням сучасної сценарної (інфляційної) космофізики окремі аспекти проблеми загальних властивостей В. набувають фізично і космологічно осмисленого характеру. Включення космологічних даних у число найважливіших експериментальних даних фізичних теорій дозволило фізичноосмислено моделювати сценарії поетапного динамічного розвитку В. у широкому діапазоні часу (у т.ч. білянульовому), розглядати комплекс космологічних проблем (площинності, баріонної асиметрії, доменів тощо) як результат природного суперексперименту. Унікальне поєднання інфляційної космології та єдиних супертеорій фізики елементарних частинок позначило місце факту існування життя і людини у В. Останній - у вигляді принципу антропності - стає породжуючим онтологічним елементом базису експериментальних даних, який герменевтично творить нову фактуальність. Смисловий зв'язок далеких від поєднання космологічних та фізичних рис "олюдненого" В. стає більш простою альтернативою аналізу основ космофізики. Сучасне наукове розуміння В. спирається на кілька стовпів безсумнівності, одним з яких є життя. Смислообрази буття людини і В. епістемічно заповнюють прогалини природної феноменології (актуально неіснуючого надраннього В.) і "замінюють" відсутні, але конче потрібні для когнітивної діяльності, образи високоенергетичних, у т.ч. експериментальних, реалізацій.О. Кравченко... смотреть
ВСЕ́СВІТ (сукупність усіх форм матерії як єдине ціле), КО́СМОС, МАКРОКО́СМОС, МАКРОКО́СМ, СВІТОБУДО́ВА книжн., СВІТ заст. Космос — це Всесвіт, цим поня... смотреть
Простір з енергією та матерією, що його наповнюють: зорями, їх скупченнями — галактиками, скупченнями галактик, міжгалактичною матерією та ін. об'єктам... смотреть
простір з енергією та матерією, що його наповнюють: зорями, їх скупченнями - галактиками, скупченнями галактик, міжгалактичною матерією та ін. об'єктами; внаслідок вдосконалення приладів і методів дослідження збільшується частина В., яку можна спостерігати; згідно з космологічною теорією Вел. вибуху, бл. 15 млрд. років тому В. почав розширюватися від дуже гарячого сконденсованого стану та еволюціонувати до стану сучасного.... смотреть
(усесвіт), -у, ч. 1) Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; уся система світобудови. 2) Земна куля з усім, що на ній є. 3) перен. Населення всієї... смотреть
воло́дар все́світу, уроч. Людина, людська істота (на відміну від неживої природи або тварин). Одне пташеня занепокоєно повело голівкою і жалісним, ну прямо дитячим оком поглянуло на людину, немов прохало: “Не роби мені, чоловіче, зла. Ти ж володар всесвіту, а я дрібна пташина” (М. Стельмах).... смотреть
【阳】1) 宇宙2) 全世界, 天下Географічний атлаи Всесвіту 世界地图集2) 全世界人民Всесвіт прагне миру 全世界人民渴望和平
все́світ[ўсесв'іт]= усесвіт-ту, м. (ў) -т'і
[wseswit]ч.wszechświat, kosmos астр.
(усесвіт), -у, ч. 1》 Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; уся система світобудови.2》 Земна куля з усім, що на ній є.3》 перен. Населення всіє... смотреть
світ, світ Божий, земля і небо, ок. Ґаляктика, піднебесна, обр. мільярди Ґаляктик, кн. світобудова; У ФР. космос, космічний простір.
Universe, worldісторія всесвіту — history of the world
= усесвіт 1) вселенная, мир, книжн. мироздание, фольк. поднебесная 2) (население земного шара) (весь) мир
Сусветсусьветсьвет
Всесвіт (у знач. "космос"; також у назві друкованого органу: журнал "Всесвіт")
(сукупність всього, що існує) світобудова, космос, заст. вселенна.
див. світ
Все́світ, -ту, -тові; -світи, -тів
Alverden, verden, univers
{ўсе́світ} = усесвіт -ту, м. (ў) -ті.
Univers, verden
все́світ іменник чоловічого роду
сусветсусьветсьвет
Värld
всесвіт (у знач. "земля")
сусвет сусьвет сьвет
-у m wszechświat
всесвіт (Всесвіт), -у
імен. чол. роду1. сукупнiсть усiхформ матерiї як єдине цiле; уся система свiтобудови)2. земна куля з усiм, що на нiй є3. (перен.) населення всiєї земл... смотреть