НАСМІ́ШКУВАТИЙ (який любить насміхатися), ГЛУЗЛИ́ВИЙ, СМІШКУВА́ТИЙ розм.; ІРОНІ́ЧНИЙ (схильний до іронії); ГЛУМЛИ́ВИЙ (який глумиться з кого-, чого-неб... смотреть
прикм., має ступ. порівн.літ., екон.пройнятий iронiєю; який виражає iронiю; глузливийиронический
-а, -е. 1) Пройнятий іронією; який виражає іронію; глузливий. 2) Стос. до іронії (у 2 знач.). Іронічне вживання слів. Іронічна посмішка.
іроні́чний[іроун’ічнией]м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і
-а, -е.1》 Пройнятий іронією; який виражає іронію; глузливий.2》 Стос. до іронії (у 2 знач. ). Іронічне вживання слів. Іронічна посмішка.
[ironicznyj]прикм.ironiczny
глузливий, посмішливий, насмішкуватий; (з жовчю) саркастичний, сил. (злобно-ущипливий) сардонічний .
【形】 讽刺的
{іроуні́чнией} м. (на) -ному /-нім, мн. -ні.
Іроні́чний, -на, -не
Ironic(al)
Ironisk
Ironisk
Ironisk
иронический, ироничный
іроні́чний прикметник