Смотреть что такое ВИСОЧІНЬ в других словарях:

ВИСОЧІНЬ

ВИСОТА́ (простір на великій віддалі від землі), ВИСОЧИНА́, ВИСОЧІ́НЬ, ВИШИНА́, ВИСО́КІСТЬ, ПІДХМА́Р'Я перев. поет., ПІДНЕБЕ́ССЯ перев. поет., ВИСЬ поет... смотреть

ВИСОЧІНЬ

ВИСОЧІ́НЬ, і, ж.Те саме, що висота́ 1, 2, 4.Яка широчінь та височінь! Як широко розступилось навкруги небо! (І. Нечуй-Левицький);Весь ясний соняшникови... смотреть

ВИСОЧІНЬ

-і, ж. 1) Простір на великій віддалі від землі. 2) перен. Високий, значний рівень розвитку чого-небудь.

ВИСОЧІНЬ

Height; summit, top; перен. the realms of fancyнадхмарна височінь — cloudsу височінь — upwards

ВИСОЧІНЬ

-і, ж. 1》 Простір на великій віддалі від землі.2》 перен. Високий, значний рівень розвитку чого-небудь.

ВИСОЧІНЬ

імен. жін. родувысота

ВИСОЧІНЬ

Височі́нь, -чині́, -чині́, -чі́нню (непр. відм., окрім ор., від височиня́)

ВИСОЧІНЬ

【阴】 诗 见 висота

ВИСОЧІНЬ

див. висота

ВИСОЧІНЬ

височі́нь іменник жіночого роду

ВИСОЧІНЬ

Вышыня

ВИСОЧІНЬ

высота, вишина, высь

ВИСОЧІНЬ

вышыня

ВИСОЧІНЬ

вышыня

T: 653