ВИ́ПАДОК (те, що сталося, трапилося несподівано), ПРИГО́ДА, ПОДІ́Я, ОКА́ЗІЯ, ЕПІЗО́Д, ІНЦИДЕ́НТ, ІСТО́РІЯ розм., КА́ЗУС розм., ТРАПУ́НОК розм., ПРИ́ТЧА... смотреть
інциде́нт[інциедент]-нту, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў
-у, ч. Пригода, подія, випадок (зазвичай неприємні); непорозуміння.
[incydent]ч.incydent
випадок, подія, пригода, епізод, (що трапився колись, ставши зразком для сучасного) прецедент; (неприємний) халепа; (на кордоні) сутичка, конфлікт.
Incidentінцидент вичерпано — the incident is closed
інцидент; ч. (лат., той, що трапляється) пригода, подія, випадок (як правило, неприємні); непорозуміння.
інциде́нт [від лат. incidens (incidentis) – той, що трапляється] неприємна подія, непорозуміння.
-у, ч. Пригода, подія, випадок (зазвичай неприємні); непорозуміння.
рос. инцидент той, що трапляється) — неприємна подія, непорозуміння.
Випадок, пригода, подія, зудар, халепа, нещастя
【阳】 事件, 事故
ім incident • прикордонний ~ border (frontier) incident
(англ. incident) випадок, непорозуміння, сутичка.
{інциеде́нт} -нту, м. (на) -нті, мн. -нтие, -нтіў.
Інциде́нт, -ту; -де́нти, -тів
інциде́нт іменник чоловічого роду
інцидент, -у
инцидент
incident
incident is over
імен. чол. родупригода, подiя, випадок (звичайно неприємнi) ; непорозумiнняинцидент