УЗЛІ́ССЯ (ВЗЛІ́ССЯ), я, с.Смуга на краю лісу.Провесна. По узліссі і на галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава (Леся Українка);Вранц... смотреть
УЗЛІ́ССЯ (смуга край лісу), УЗЛІ́СОК, ВОЗЛІ́ССЯ діал., ЗА́ЛІСОК діал. На узліссі спинився (Іван), кинув торбу в траву, а сам сів на пеньку (П. Колесник... смотреть
імен. сер. родусмуга на краю лісуопушка сущ. жен. рода, только ед.ч.
узлі́сся[уз'л’іс':а]-с':а, р. мн. -л'іс'
-я, с. Смуга на краю лісу.
Узлі́сся, -сся, -ссю, на -ссі; узлі́сся, узлі́сь і -лі́ссів
Апухаузлесакузлессе
【中】 林缘, 林边
Outskirts (border, edge) of a forest
-я, с. Смуга на краю лісу.
узлі́сся іменник середнього роду
{узлі́с:а} -с:а, р. мн. -лі́с.
край лісу; узлісок, возлісся.
апухаузлесакузлессе
апуха узлесак узлессе
-я n skraj lasu
см. узлісок