УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ), рю, риш, док.1. кого, що і без прям. дод., по чому, у що, об що. Чинити удар, удари; бити.... смотреть
БИ́ТИ по чому, об що, у що і без додатка (стукаючи, робити удари по чому-небудь, об що-небудь), ГАМСЕ́ЛИТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ГЕ́ПАТ... смотреть
(вдаряти), -яю, -яєш, недок., ударити (вдарити), -рю, -риш, док. 1) перех. і неперех., по чому, у що, об що. Чинити удар, удари; бити. || у сполуч. зі... смотреть
(вдаряти), -яю, -яєш, недок. , ударити (вдарити), -рю, -риш, док. 1》 перех. і неперех. , по чому, у що, об що. Чинити удар, удари; бити.|| у спол... смотреть
кров ударя́є (бу́хає) / уда́рила (забу́хала) в го́лову (до голови́) кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані сильного хвилювання, збудження і т. ін. Кров бухала йому до голови, як морська хвиля (М. Коцюбинський); Петро Федорович устав; кров ударила в голову; потемніло в очах (Панас Мирний); Отемнений кінь, спотикаючись, ніс його далі та й далі. І кров уже вдарила в голову (О. Ільченко). уда́рити (ки́нути) / ударя́ти (ки́дати) ли́хом об зе́млю. Забувати біду, горе; не журитися, не втрачати надії на краще. (Виборний:) Викинь (Наталко) лиш дур з голови; удар лихом об землю,— мовчи та диш! (І. Котляревський); —Удар лихом об землю, покажи їм, як матроси викидають яблучко… (В. Кучер); Кинь лихом об землю! Якого ката слиниш! (П. Гулак-Артемовський). би́ти ли́хом об зе́млю. — Не плач, Одарко, Бий лихом об землю (М. Стельмах). уда́рити / ударя́ти в го́лову кому і без додатка. 1. безос. Хто-небудь подумав про щось, додумався до чогось. “А що, як розприндиться наша киця?” — зразу ударило .. (Мар’ї) в голову (Панас Мирний); Нащо він приїхав сюди? В яку чорну хвилину вдарило йому в голову — провідати батька? (О. Гончар). 2. Призвести до сп’яніння; сп’янити. Випив (Чіпка) з півкварти (горілки) й не чув, щоб хоч запекла або вдарила в голову… (Панас Мирний); Вино розбирає, вдаряє в голову, на очі навертаються сльози (В. Гжицький). хміль б’є (ударя́є) / уда́рив у го́лову кому і без додатка. Хто-небудь починає п’яніти. Випили по чарці, по другій, по третій. Хміль ударив в голову (Панас Мирний); Щоб зігрітися, взяв (майор) склянку гарячого чаю, долив його ромом і одразу перехилив його у горло. Життєдайне тепло розплилося по тілу. Хміль знову вдарив в голову (З. Тулуб); І напився дід Хлипавка, як давно уже не напивався. Вдарив у голову хміль… Ухопив важкий грушевий кийок, рушив визволяти Василя (А. Дімаров).... смотреть
(чим) бити, стукати; (по плечу) плескати; (об воду) вдарятися; (об землю) кидати; (прикро) вражати; (в голову) (- кров) шугати, (- горілку) паморочити що; (в очі) (- світло) різати що; (на що) ЖМ. звертати увагу; дк. ВДАРИТИ, стусонути, луснути, тріснути, п. потягти, оперезати, гепнути, угріти, затопити, заїхати, (лозою) ШМАГНУТИ; (- грім) грімнути; (з гармат) стрельнути, стрілити; (на ворога) заатакувати кого; (в голову) стукнути; (завзято виконати) УШКВАРИТИ; (навтікача) кинутися, порснути; [... смотреть
(кого/що, ким/чим)дієсл. недокон. виду (що робити?)заст.Дієприслівникова форма: ударяючиударятьДеепричастная форма: ударяя
несов. - ударяти, вдаряти, сов. - ударити, вдарити 1) ударять, ударить; стегать, стегнуть, хлестать, хлестнуть; бить, пробить (о бое часов) 2) (только сов.; побежать) разг. пуститься; махнуть, махануть - ударити в закаблуки - ударило в піт... смотреть
【未】 见 вдаряти
ударя́ти дієслово недоконаного виду
Slå, banke
Slå, stöta
Slå
техн. ударять
strike