ЗАЧИНА́ТЕЛЬ (той, хто першим починає яку-небудь важливу справу, закликає до цього), ІНІЦІА́ТОР, ПІОНЕ́Р, ЗАСТРІ́ЛЬНИК. Саме вільшанська молодь виступил... смотреть
(кого/чого) імен. чол. роду, жив.екон.особа, група осiб або органiзацiя, яким належить почин у якiй-небудь справi; зачинательинициатор
-а, ч. Особа, група осіб чи організація, яким належить почин у якій-небудь справі; зачинатель, починатель.
ініціа́тор[ін'іц'іатор]-ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў
[inicjator]ч.inicjator
ініціа́тор (від франц. initiateur – зачинатель) 1. Людина, яка висловила якусь нову думку. 2. Людина (колектив), яка зробила почин у якійсь справі.... смотреть
рос. инициатор (від фр. initiateur — зачинатель) — 1. Людина, яка висловила нову думку. 2. Людина (колектив), яка зробила почин у певній справі.
ініціатор; ч. (фр., зачинатель) 1. Людина, яка висловила якусь нову думку. 2. Людина (колектив), яка зробила почин у якійсь справі.
-а, ч. Особа, група осіб чи організація, яким належить почин у якій-небудь справі; зачинатель, починатель.
Initiator; organizer, mover, originator, pioneer
【阳】 发起人, 首倡者, 倡议者
див. активний
{ініціа́тор} -ра, м. (на) -рові/-рі, мн. -рие, -ріў.
ініціа́тор іменник чоловічого роду, істота
Initiativtagare
Initiativtaker
Initiativtager
вчт; техн. инициатор
author, sponsor
ініціатор, -а
инициатор
initiator
инициатор обмена данными
originator.
applicant for dissolution