РУКАВИ́ЦЯ, і, ж.1. Виріб із цупкої теплої тканини, шкіри, вовняних ниток, хутра і т. ін. з відділенням (для великого пальця), який надівають на кисть р... смотреть
ки́дати / ки́нути рукави́чку (рукави́цю) кому, чому. Вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь; викликати когось на поєдинок. Коли журбі не піддалась душа, ні серце в грудях не закаменіло, ні впав ти п’яний у безпутнє діло, ні думка не понизилась твоя; ні світові не кинув рукавиці, щоб стати в бій з ним.., а тільки духом линеш до зірниці по силу й світло.., тоді єси великий справді ти (У. Кравченко). міня́ти, як (мов, на́че і т. ін.) рукави́чки (рукави́ці), кого, що, жарт. Легко розставатися з ким-, чим-небудь, натомість маючи когось іншого, щось інше; бути дуже непостійним. (Лицар:) А, ти зрадлива! Женихів міняєш, мов рукавички! Був король, був лицар, раніше, певне, був пастух чи конюх, — тепер хто? (Леся Українка); // Час від часу призначати когось іншого замість попереднього. Їх міняли тут, як рукавиці. Що не рік, то й новий голова (З газети).... смотреть
РУКАВИЦЯ – РУКАВИЧКАРукавиця, -і, ор. -ею. Виріб з тканини, шкіри, ниток з відділенням для одного великого пальця, який надягають на кисть руки.Рукавич... смотреть
-і, ж. 1) Виріб з цупкої теплої тканини, шкіри, вовняних ниток, хутра і т. ін. з відділенням (для великого пальця), якого надівають на кисть руки у хо... смотреть
-і, ж. 1》 Виріб з цупкої теплої тканини, шкіри, вовняних ниток, хутра і т. ін. з відділенням (для великого пальця), якого надівають на кисть руки у хо... смотреть
імен. жін. родуварежка
【阴】 手扪子; (驾驶﹑ 击剑等戴的) 宽口大手套
1) рукавица; варежка (вязаная) 2) (в рыцарских доспехах) ист. перчатка
Mitten; mitt; (водія та ін.) gauntlet
Рукави́ця, -ці, -цею; -ви́ці, -ви́ць
рукави́ця іменник жіночого роду
Luffe, vante
Tumvante
Vott
техн. перчатка, рукавица
-і ż rękawica