Смотреть что такое ПІДМЕТ в других словарях:

ПІДМЕТ

ДІЛЯ́НКА (окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою), ДІЛЬНИ́ЦЯ рідше, ШМАТО́К, ПЛОЩИНА́, ПЛО́ЩА рідше... смотреть

ПІДМЕТ

ПІ́ДМЕТ¹, а, ч.Головний член речення, що означає предмет дії, стану, властивості або якості, звичайно виражених присудком.Підмет – головний член двоскл... смотреть

ПІДМЕТ

I -а, ч.Головний член речення, що означає предмет дії, стану, властивості або якості, звичайно виражених присудком. II -а, ч., діал.1) Невелика грядка... смотреть

ПІДМЕТ

гол. член речення, виражений називним відмінком іменника, займенника або ін. частиною мови; означає особу або предмет, котрому приписують яку-небудь ді... смотреть

ПІДМЕТ

I -а, ч. Головний член речення, що означає предмет дії, стану, властивості або якості, звичайно виражених присудком.II -а, ч. , діал. 1》 Невелика гряд... смотреть

ПІДМЕТ

імен. чол. родулінгв.подлежащее сущ. ср. рода

ПІДМЕТ

пі́дмет[п’ідмеит]-та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў (член речення)

ПІДМЕТ

гол. член речення, виражений називним відмінком іменника, займенника або ін. частиною мови; означає особу або предмет, котрому приписують яку-небудь дію, стан чи ознаку (присудок).... смотреть

ПІДМЕТ

пі́дме́т 2 іменник чоловічого роду ділянка землі; коноплянище діал. пі́дмет 1 іменник чоловічого роду член речення

ПІДМЕТ

【阳】 语 主语

ПІДМЕТ

грам.subject

ПІДМЕТ

{пі́дмеит} -та, м. (на) -ті, мн. -тие, -тіў (член речення).

ПІДМЕТ

Пі́дмет, -та; -мети, -тів

ПІДМЕТ

-а m podmiot (część zdania)

ПІДМЕТ

підмет, -а (член речення)

ПІДМЕТ

грам. подлежащее сущ.

ПІДМЕТ

підмет, -у (грядка)

T: 165